Лужна фосфатаза підвищується при пошкодженні та руйнуванні клітин, що містять фермент. Причини підвищення лужної фосфатази у крові: захворювання печінки та жовчних проток (гепатити різної етіології, холангіт, біліарний цироз, первинний та метастатичний рак, туберкульоз, паразитарні ураження);
Підвищення активності ЛФ спостерігається у 90% хворих з первинним раком печінки та при метастазах у печінку. Різко зростає активність ЛФ при отруєннях алкоголем і натомість хронічного алкоголізму. Вона може підвищуватися при прийомі лікарських засобів, які мають гепатотоксичний ефект.
Одним із найважливіших показників в аналізі крові, що говорить про стан внутрішніх органів у онкологічних пацієнтів, є лужна фосфатаза. Вона може бути названа як "ALP"/"ALKP".
Встановлено, що при холестазі (застої жовчі) рівень лужної фосфатази в крові різко підвищується: так печінка реагує на порушення відтоку жовчі. Основний (і іноді єдиний) симптом холестазу – свербіж шкіри.
Насамперед, спотворити результати може ігнорування правил підготовки. Крім того, рівень лужної фосфатази підвищується після прийому антибіотиків, аспірину та парацетамолу, а також під час вагітності та після переломів.
При неускладненому гострому холециститі печінкові проби в нормі або лише трохи підвищені. Незначні холестатичні порушення (білірубін до 4 мг/дл та помірно підвищена лужна фосфатаза) є звичайним явищем, що, ймовірно, вказує на запальні медіатори, що впливають на печінку, а не на механічну обструкцію .
До підвищення активності ЛДГ призводять міопатії, захворювання печінки, мегалобластні та гемолітичні анемії, гострі та хронічні захворювання нирок. Збільшення активності ЛДГ відзначається при пошкодженні печінки, але це підвищення не таке велике, як підвищення активності АЛТ і АСТ.
Загальний аналіз крові, який при онкологічному захворюванні виявляє підвищення ШОЕ, збільшення кількості нейтрофілів та зниження числа лімфоцитів. Біохімічний аналіз крові, який за наявності захворювання виявляє зниження рівня загального білка та сечовини.